Стратегія України щодо пришвидшення процесу вступу до Європейського Союзу натрапила на серйозний опір з боку ряду країн-членів, які висловлюють побоювання щодо ризиків, пов'язаних із швидким розширенням блоку. Хоча в Брюсселі визнають амбіції Києва, дедалі частіше обговорюють альтернативу — поступову інтеграцію замість миттєвого надання повноцінного членства.
Президент України Володимир Зеленський вважає, що 2027 рік може стати роком вступу країни до ЄС. Глава держави впевнений, що європейське членство забезпечить Україні стабільність, безпеку та економічний розвиток, згідно з інформацією Reuters.
На думку експертів, чітка перспектива вступу до ЄС може стати важливою складовою будь-якого майбутнього мирного врегулювання, особливо в ситуації, якщо Україні не вдасться відновити контроль над усією своєю територією або вступити до НАТО. Проте, країни, такі як Франція та Німеччина, висловлюють скепсис щодо можливого реформування процесу вступу, що могло б значно скоротити шлях України до членства. Вони стурбовані ризиками, що можуть виникнути після отримання членства, зокрема уповільненням темпів реформ, включаючи заходи протидії корупції.
Віцепрем'єр-міністр з питань євроінтеграції Тарас Качка зазначив, що Київ готовий врахувати побоювання своїх партнерів. Серед можливих заходів для запобігання таким ризикам обговорюється введення системи моніторингу дотримання демократичних стандартів, а також перехідний період перед наданням повного доступу до сільськогосподарських субсидій ЄС. Він підкреслив, що політичне зобов'язання щодо членства є надзвичайно важливим для збереження довготривалого миру в Європі.
Нинішня процедура вступу до ЄС є досить складною та довготривалою, включаючи тривалі переговори та гармонізацію законодавства, що вимагає відповідності демократичним та економічним критеріям. Кожен етап потребує одностайного схвалення всіх країн-членів, і вже траплялося, що окремі держави блокували просування України на початкових етапах.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила пропозицію переглянути традиційний механізм вступу. Вона запропонувала розглянути можливість членства після виконання базових вимог з подальшою поетапною інтеграцією прав — концепція, відома як "зворотне розширення". Це означало б, що країна отримала б членство з обмеженим доступом до фінансів та механізмів ухвалення рішень. Проте така ідея викликає суперечки, і деякі експерти вважають, що повноцінний вступ у найближчі роки малоймовірний. Реалістичнішим сценарієм вважається поступова секторальна інтеграція, що передбачає доступ до єдиного ринку, співпрацю в енергетиці, цифрових технологіях, транспорті та участь у програмах ЄС.
В Офісі президента України раніше підкреслювали, що Київ не погодиться на спрощене чи часткове членство, наполягаючи на повноцінному вступі з чітко зазначеною датою. Таким чином, питання формату та термінів інтеграції залишається актуальним у контексті відносин між Україною та Європейським Союзом.
