Попри глобальні ризики, спричинені зміною клімату, для України ці процеси можуть стати не лише викликом, а й поштовхом до аграрного прориву. Про це заявила кандидатка географічних наук Віра Балабух в інтерв’ю РБК-Україна, наголосивши, що завдяки інноваціям у зрошенні країна здатна перетворитися на одну з провідних житниць світу.
Один із головних позитивних ефектів — подовжений вегетаційний період. Зі зростанням середньорічної температури в Україні з’являється можливість вирощувати другий і навіть третій урожай на рік. Наприклад, після збирання озимих у червні ще залишається час для посіву бобових або зернобобових культур до настання холодів.
Також з’являються сприятливі умови для вирощування теплолюбних культур, які раніше можна було зустріти лише в південніших широтах. Проте це потребує модернізації зрошення: дефіцит опадів та посушливі періоди змушують аграріїв переходити на краплинні й підземні системи поливу.
Ще один перспективний напрям — розширення аграрного поясу на північ. Наприклад, вирощування соняшнику та кукурудзи вже поширюється на Полісся, що раніше було малопридатним для таких культур. Це свідчить про потенціал України у зміцненні позицій на світовому ринку зерна та олій.
Нерівномірність кліматичних змін у регіонах також відіграє свою роль. Найбільше середньорічна температура підвищилася на північному сході країни, зокрема в Чернігівській та Сумській областях — на понад 1,5 °C. Це відкриває нові горизонти для місцевого сільського господарства.
Хоча зміна клімату несе чимало викликів, Україна має шанс використати ситуацію на свою користь. Інвестуючи в сучасні агротехнології та адаптацію до нових умов, країна може суттєво підвищити свою продовольчу й економічну спроможність.
