Величезне скупчення засобів протиповітряної оборони навколо російської столиці свідчить про серйозний переляк військово-політичного керівництва РФ. Проте надмірне перенасичення системами ППО не посилює захист Москви, а навпаки — робить його менш ефективним та вразливим для українських безпілотників. Про це розповів ветеран російсько-української війни, майор запасу Олексій Гетьман.

Аналізуючи успішне подолання українськими дронами трьох ешелонів оборони під Москвою, які включають щонайменше 10 полків С-400 та понад 80 установок «Панцир» і «Тор», експерт зазначив, що така щільна побудова є політичним, а не військовим рішенням. За його словами, принцип «чим більше, тим краще» у протиповітряній обороні діє з точністю до навпаки.

Олексій Гетьман пояснив, що кожен зенітно-ракетний комплекс має визначену зону покриття, і сусідні системи повинні лише частково перекривати одна одну, щоб уникнути «сліпих зон». Натомість багаторазове накладання зон ураження створює хаос в управлінні. Коли один безпілотник одночасно фіксують п’ять чи сім комплексів, виникає проблема узгодженості: системам складно розподілити пріоритетність, і стає незрозуміло, який саме розрахунок має брати на себе відповідальність за знищення цілі.

На думку майора запасу, російське командування, керуючись страхом, ймовірно, і далі стягуватиме техніку до столиці, що лише погіршить координацію їхньої ППО. Водночас інтенсивність українських атак лише зростатиме. Експерт наголосив, що регулярні удари вже змушують мешканців російського тилу замислюватися над доцільністю продовження війни та пропонувати припинити атаки на Україну.