Home Україна Політика Спецоперація «Карфаген» та криза довкола генерального прокурора

Спецоперація «Карфаген» та криза довкола генерального прокурора

0
Спецоперація «Карфаген» та криза довкола генерального прокурора

Масштабна антикорупційна спецоперація «Карфаген», покликана зруйнувати схеми «дахування» шахрайських кол-центрів представниками правоохоронних органів, спричинила глибоку політичну кризу та завершилася безпрецедентним протистоянням у керівництві Офісу генерального прокурора. Слідчі дії та невідкладні обшуки зачепили не лише заступника начальника профільного департаменту Сергія Кропиву, який виявився близькою довіреною особою очільника відомства, але й житло та робочий кабінет самого генерального прокурора Руслана Кравченка. Оприлюднені записи розслідування підтвердили наявність неформального зв’язку між фігурантами та генпрокурором, позбавивши верхівку відомства можливості дистанціюватися від скандалу.

Попри початкові заяви про відмову йти з посади, після розмови на рівні глави держави Кравченко публічно оголосив про «свідоме політичне рішення» написати заяву про відставку. Проте подання про його звільнення протягом цілого тижня так і не потрапило на розгляд парламенту. Цю штучно створену паузу використали для закулісного торгу, де головним лобістом інтересів посадовця виступив очільник парламентської монобільшості Давид Арахамія.

Особливу тривогу у владних колах викликало просування розслідувань щодо видачі народним депутатам неофіційних доплат у конвертах, а також перевірки посадовців Державної податкової служби. Кравченко, який раніше очолював фіскальне відомство, зберігав над ним неформальний контроль через тимчасово виконуючу обов’язки керівника Лесю Карнаух. Її показове звільнення відбулося саме в день фактичного виїзду прокурора з країни, що підтвердило намагання розірвати ланцюжки розслідування зв’язків між силовиками та фіскалами.

Отриманий завдяки зволіканню час генеральний прокурор використав для організації контрудару проти незалежних інституцій. У ніч проти 14 вересня, о 23:19, він вніс до ЄРДР повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та особі з найближчого оточення очільника САП Олександра Клименка.

Зранку було опубліковано заздалегідь підготовлене відеозвернення із гучними звинуваченнями. Утім, на момент появи ролика посадовець уже перетнув державний кордон та залишив територію України під прикриттям оформленого відрядження. У результаті спланованої операції зацікавлені політичні кола отримали нову атаку на антикорупційну систему, а сам генпрокурор уникнув затримання.