Благовіщення Пресвятої Богородиці — одне з найшанованіших християнських свят, яке за значимістю поступається лише Великодню та Різдву. Воно присвячене моменту, коли архангел Гавриїл приніс Марії звістку про народження Сина Божого — Ісуса Христа. Для християн це свято символізує початок спасіння людства, а саме слово «Благовіщення» означає «благу звістку». Подія описана у Новому Заповіті, в Євангелії від Луки. У православ’ї святкування входить до числа дванадесятих, а в католицькій традиції має найвищий урочистий статус.
У 2026 році за новоюліанським календарем Благовіщення святкуватимуть 25 березня. Перехід на новий календар для нерухомих свят було ухвалено Православна Церква України у 2023 році. Святкування поєднує церковні канони та українські народні традиції.
До обрядів та звичаїв належать: благословення землі — до цього дня не можна сіяти, лише після свята; випускання птахів на волю для прославлення Бога та щастя родини; освячення проскур для використання у господарстві, наприклад, у меді, зерні чи кормі для тварин; виставлення вуликів — пасічники вперше виводять бджіл на подвір’я; ритуали краси для дівчат — пошук первоцвітів та вмивання водою з квітами для краси та передвісників швидкого заміжжя.
Народна мудрість суворо регламентує, що робити на Благовіщення не можна. Забороняється орати, саджати чи торкатися насіння, прибирати, прати, шити або займатися рукоділлям. Також не дають гроші в борг, не сваряться та не лихословлять, а вінчання у цей день зазвичай не проводять.
Існують і прикмети, що допомагають передбачати врожай і погоду: якою буде погода на Благовіщення, така очікується й на Великдень; дощ обіцяє багатий врожай жита та грибів; гроза віщує щедрий урожай горіхів; сніг і мороз — до пізньої весни; багато ластівок передбачає теплу весну; а якщо лелеки вже на яйцях — тепло прийде скоро.