Стародавні єгиптяни серйозно ставилися до захисту гробниць фараонів від грабіжників. Попри популярні у фільмах і відеоіграх уявлення про міни-пастки всередині пірамід, реальні археологічні дані не підтверджують існування таких засобів захисту. Проте єгиптяни застосовували інші, доволі складні архітектурні методи, щоб перешкодити проникненню до похоронних камер.
Єгиптологи, зокрема Рег Кларк і Рольф Красс, зазначають, що пастки на кшталт шипів, люків або мотузкових механізмів у пірамідах не використовувалися. Такі засоби не відповідали стилю будівництва і практичним вимогам того часу. До того ж грабіжники діяли групами, тож поодинокі пастки були б малоефективними.
Однією з головних стратегій захисту було саме архітектурне ускладнення доступу до гробниці. Піраміди, на відміну від попередніх типів гробниць, таких як мастаба, мали товсті кам’яні шари і заплутані внутрішні структури. Це змушувало грабіжників рити тунелі глибоко в піраміду або під нею. Крім того, проходи часто перекривали масивними кам’яними блоками після поховання. Піраміда Хеопса має кілька проходів, призначення яких досі не зрозуміле. Можливо, їх створили для того, щоб заплутати потенційних грабіжників. Подекуди зустрічаються фальшиві коридори, які не ведуть до похоронної камери. Іноді стелі проходів виявлялися нестабільними, і під час археологічних досліджень фіксувалися обвалення. Це могло становити реальну небезпеку як для грабіжників, так і для дослідників. Єгиптолог Девід Іен Лайтбоді зазначає, що в деяких пірамідах використовували розсувні кам’яні блоки, які закривали доступ до центральної камери. Попри всі ці заходи, багато пірамід, включно з пірамідою Хеопса, були розграбовані ще в давнину. Деякі з них розкрадали у середньовіччі, між 500 і 1500 роками нашої ери. Через це у XVIII династії єгиптяни відмовилися від будівництва пірамід і почали ховати фараонів у Долині царів. Проте навіть ці гробниці здебільшого не встояли перед грабіжниками.
Крім технічних засобів, важливою складовою захисту була загроза жорстокого покарання. У стародавніх текстах згадується, що за пограбування пірамід грабіжникам відрізали ніс і вуха, а потім саджали на кіл. Це могло стримувати частину потенційних злочинців, але не зупиняло всіх. Таким чином, хоча в пірамідах і не було кіношних пасток, стародавні єгиптяни розробили продуману систему архітектурного і соціального захисту, яка, однак, не завжди гарантувала збереження царських скарбів.