Трійця — одне з найвеличніших і найшанованіших свят у християнській традиції, що відоме також як Зелені свята. Це свято символізує зішестя Святого Духа на апостолів, відкриваючи нову епоху — народження Церкви Христової.
У 2025 році Великдень став особливою подією, адже православні та католики святкували його в один день — 20 квітня. Така календарна синхронія трапляється дуже рідко через різницю у використанні юліанського та григоріанського календарів. Цей унікальний збіг торкнувся і святкування Трійці: обидві конфесії відзначатимуть її в один день.
Трійця святкується на п’ятдесятий день після Великодня, тому дата кожного року змінюється. У 2025 році, відповідно до нової юліанської системи літочислення, яку впровадила Православна Церква України, Трійця припадає на 8 червня.
Цього дня християни згадують подію зі Святого Письма — зішестя Святого Духа у вигляді вогненних язиків на апостолів, що стало початком активного проповідування християнства.
Трійця — одне з найяскравіших свят українського календаря, багате на символіку природи та духовного оновлення. Основні традиції включають:
-
Освячення зелені — у церквах благословляють гілки дерев, трави та квіти, які потім прикрашають оселі як знак Божого благословення.
-
Плетіння вінків — молоді дівчата створюють вінки з лугових рослин, що символізують молодість і родючість.
-
Виїзди на природу — сім’ї збираються на пікніки в лісі чи біля річок, проводять час разом у веселих іграх і розвагах.
-
Святкові частування — до столу подають традиційні м’ясні та молочні страви, що символізують добробут і радість життя.
В Україні це свято часто іменують Зеленими святами через поєднання християнських та язичницьких традицій. Віддавна в цей час вшановували природу, її оновлення та цілющу силу зелені.
До прийняття християнства на ці дні припадав період, коли природа квітла повним розквітом. Люди вшановували духів рослин і води, вірячи в оберегову силу зелені.
З впровадженням християнства традиція прикрашати оселі зеленню набула нового змісту — це символ духовного зростання, миру й благословення, яке походить від Бога.
Українські народні традиції мають ряд заборон, пов’язаних із цим днем:
-
Не можна працювати фізично — заборонено косити, садити, прати, прибирати. Це час для молитви, відпочинку і духовного очищення.
-
Не можна ламати дерева й кущі, особливо вербу — вважається, що в зелені оселяються душі померлих чи духи природи.
-
Не купатися у відкритих водоймах — існує повір’я, що водою в цей день ходять русалки, які можуть затягнути людину.
-
Не ходити до лісу без потреби — ліси вважаються особливо «живими», де можуть бути духи та міфічні істоти.
-
Заборонено також будь-які негативні емоції — це день миру, любові та єднання з Богом і ближніми.
