Після запровадження нових санкцій Сполучених Штатів проти російських енергетичних компаній Роснефть і Лукойл найбільші державні нафтові корпорації Китаю припинили морські закупівлі російської нафти. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на джерела в галузі.
За даними агентства, китайські компанії Sinopec, CNOOC і Zhenhua Oil тимчасово зупинили придбання сировини морським шляхом. Це рішення пов’язане з побоюванням потрапити під вторинні санкції США, які розширюють обмеження проти компаній, що співпрацюють із російським енергетичним сектором.
Наразі щоденний морський імпорт російської нафти до Китаю становить близько 1,4 мільйона барелів, основну частину якого закуповують незалежні нафтопереробні заводи та приватні трейдери. Водночас державні корпорації забезпечують значно менший обсяг – від 250 до 500 тисяч барелів на день за оцінками аналітичних компаній Vortexa Analytics та Energy Aspects.
Попри зупинку закупівель державними структурами, незалежні китайські нафтопереробні підприємства можуть лише тимчасово утриматися від нових угод, щоб оцінити наслідки санкцій. Вони все ще проявляють інтерес до подальших постачань із Росії у разі вигідних умов.
Крім морського імпорту, Китай щоденно отримує приблизно 900 тисяч барелів російської нафти через трубопроводи. Ця сировина переважно постачається компанії PetroChina, яку експерти вважають малоймовірною ціллю для потрапляння під нові санкції.
Індія, другий за обсягами імпортер російської нафти, також планує суттєво скоротити закупівлі через ризики потрапляння місцевих банків і трейдерів під обмеження США та Великої Британії.
Минулого тижня Велика Британія розширила свій санкційний список, до якого потрапили Роснефть, Лукойл, судна тіньового флоту та низка китайських підприємств, пов’язаних із торгівлею російською нафтою.
Аналітики прогнозують, що скорочення закупівель з боку Китаю та Індії – двох головних клієнтів Москви – створить серйозні труднощі для російського нафтового експорту. Це може зменшити доходи Росії від продажу енергоносіїв і водночас призвести до зростання світових цін на нафту через перерозподіл потоків постачань.
Очікується, що частину дефіциту на ринку компенсують країни Близького Сходу, Африки та Латинської Америки, які можуть збільшити видобуток і постачання нафти на світові ринки.