На липневому саміті НАТО в Анкарі було офіційно затверджено значний пакет військової допомоги для України, що становить 140 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Проте аналіз швейцарського видання Neue Zürcher Zeitung (NZZ) та дані Кільського інституту світової економіки вказують на можливі труднощі у реалізації цього плану через внутрішні незгоди та нерішучість окремих європейських лідерів.
Нова фінансова стратегія Альянсу виникла у відповідь на зміни у політичному кліматі США. Внаслідок припинення прямого фінансування з боку американців основне фінансове навантаження тепер лягло на європейські держави-члени НАТО та Канаду.
Розподіл фінансування включає виділення по 70 мільярдів євро щорічно. З цієї суми близько 30 мільярдів євро планується закрити за рахунок кредитних механізмів Європейського Союзу, у тому числі за рахунок доходів від заморожених активів Росії, тоді як ще 40 мільярдів євро мають надати країни Альянсу в рамках двосторонніх угод.
Але головна проблема, яку підкреслює NZZ, полягає у відсутності одностайності серед європейських країн у питанні фінансування. Найбільше навантаження беруть на себе лише кілька держав:
– Німеччина: €11,5 млрд, залишається основним постачальником важкого озброєння та систем ППО.
– Норвегія: €7,6 млрд, де понад 80% фінансування йде саме на закупівлю озброєння.
– Велика Британія: приблизно €4,4 млрд, постачає далекобійне ракетне озброєння та тренування військових.
– Швеція: близько €1,0 млрд, збільшила оборонний бюджет на початку року.
– Франція, Італія та Іспанія: ці країни не затвердили жодного значного пакета озброєнь з 2025 року, незважаючи на їх значні економіки.
Фахівці виділяють два ключові фактори, які можуть перешкодити виконанню зобов’язань щодо фінансування:
1. За перші чотири місяці 2026 року європейські країни надали Україні озброєння лише на 10 мільярдів євро. Якщо ця динаміка не зміниться, до кінця року союзники зможуть забезпечити лише близько 30 мільярдів євро замість обіцяних 40 мільярдів.
2. Є великий розрив між задекларованими обіцянками та реальними поставками. З понад 400 мільярдів євро, які були обіцяні за 4,5 роки війни, Україні фактично надійшло лише близько 180 мільярдів євро.
Таким чином, хоча план НАТО щодо виділення €140 мільярдів є реалістичним, його успішна реалізація залежить від готовності країн, таких як Франція, Італія та Іспанія, взяти на себе фінансові зобов'язання та почати активно інвестувати в оборонні можливості України в установлені терміни.
