Відкриття Олімпійських ігор у Парижі стало справжнім культурним спектаклем, наповненим символікою і елементами французької історії, але одночасно і викликало скандал. Автор статті, Ірина Улiтенко, блогер і експерт з культури, розглядає, як церемонія зображає важливі моменти французької історії та культури через незвичайні символи та театральні прийоми. Чи зможе ця демонстрація підкреслити глибоке культурне коріння та ідентичність Франції?
Шоу в Парижі з нагоди відкриття Олімпійських ігор і демони, яких розганяють соцмережами.
Французи втілили чи оживили важливі культурні чи історичні теми, які іншим можуть бути незрозумілими. Можливо, комусь буде цікаве пояснення.
Одним з основних персонажів цієї церемонії стала таємнича фігура в масці та капюшоні, яка з олімпійським вогнем в руках перетинає Париж у режимі паркур дахами столиці. І ця фігура символізує персонаж із відомої гри Assassin’s Creed.
Леді Гага виконувала пісню Зізі Жанмер My thing in feather на золотих сходах, які повторюють сходи Гран-Пале, та під легендарним знаком Гімар (французький архітектор) паризького метро.
Французький канкан не потребує пояснення))) як і згадування “Маленького принца”.
Також, можна побачити сцену, яка нагадує Les Misérables (“Знедолені”, роман Гюго)
У відомій бібліотеці Парижа відзначили французьку літературу: “Романси без фраз” Верлена, “Небезпечні зв’язки” П’єра Шодерло де Лакло або навіть “Тріумф любові” Маріво.
Уздовж Сени — струмені води, фонтани напряму перегукуються з Версалем, із його парком і фонтанами, спроєктованим Андре Ленотром, та й узагалі культурою замків. Можна також побачити дві історичні постаті: Наполеона та Людовика XIV.
Після реконструкції картини “Свобода, яка веде народ” Ежена Делакруа у Conciergerie, французька метал-група Gojira переосмислює революційну пісню Ah! ça ira, яка починається зі сцени червоної Марії-Антуанетти, що тримає власну голову в руках. Консьєржері — це місце, де королева була ув’язнена перед стратою.
З боку Лувру крадіжка “Джоконди” повертає нас до історії зникнення в 1911 році картини Леонардо да Вінчі, відомої в усьому світі. Напівзанурені в Сену роботи, які споглядають спортсменів, що проходять повз, є відсиланнями до картин, що виставляють у музеї Лувр.
Білий вершник на металевому коні — втілення образу Секвани, богині річки та символу опору.
На церемонії намагалися показати НЕ Таємну Вечерю, а картину “Бенкет богів” із Вакхом і богинею Секваною (кельтською богинею), яка, за легендою, була перетворена на воду з Сени (річки).
Синій чоловік — то був образ Діоніса, він же Вакх або Бахус
Неймовірна повітряна куля з олімпійським вогнем у парку Тюїльрі, яка піднімається в повітря, є прямою шаною пам’яті братам Монгольф’є, винахідникам саме повітряної кулі. Перша подорож на кулі досягла найвищої точки, 1000 м, під час польоту якраз над садами Тюїльрі.
Все просто. Ну, майже просто, якщо знати французів.
А ще талісман Олімпійських ігор-24 неможливо вгадати, якщо не знаєш французької історії.
