Плани відновлення призовної армії в Німеччині, які передбачають відправлення листів з анкетами до всіх 18-річних юнаків з запитаннями про готовність до служби та стан здоров’я, викликали значні обговорення і суперечки в політичному співтоваристві країни.
Борис Пісторіус “зробив крок у напрямку відновлення призову”: якщо його законопроєкт ухвалять, то всі 18-річні юнаки в Німеччині муситимуть відповісти на лист з анкетою, із запитаннями про готовність до служби в армії та своє здоров’я. Бундесвер розраховує в такий спосіб залучати щорічно до своїх лав на 5 тис. осіб більше, ніж зараз. Тим самим Німеччина стала на “помилковий шлях”, – впевнена Забіна Реннефанц.
У колонці для Der Spiegel вона пише, однак, що більш правильним для Німеччини було б відповісти на запитання: “навіщо нам потрібно ще більше солдатів?”.
Вона вказує, що на армію в Німеччині і так буде витрачено рекордну суму – €90 млрд. Військовий блок НАТО вже має майже втричі більше солдатів, ніж Росія. 3,39 млн і 1,32 млн відповідно. У такій перспективі постає питання: “навіщо Путіну атакувати НАТО, яке має багаторазову військову та економічну перевагу?”.
Реннефанц зазначає, що на підтримку мілітаризації розпалюються певні настрої, перш за все вже “існуючий, що виник історично страх перед “цими росіянами”, яким з принципу не можна довіряти”. У своїй колонці вона зазначає, що “розповідь про те, що українці захищають не тільки себе, а й свободу європейців і американців, служить західним політикам для легітимації екстремально дорогої підтримки України в очах виборців”.
“Чи не йдеться в кінцевому рахунку про те, щоб у середньостроковому плані вступити в українську війну, послати солдатів НАТО на фронт на сході для того, щоб перемогти Росію?”.
Колумністка Der Spiegel залишає запитання без відповіді, але констатує, що “немає жодних спроб припинення вогню” і від “жаги до війни вигоду отримують насамперед збройові концерни”. Наприклад, акції Rheinmetall б’ють рекорди на біржі, а головна німецька збройова лобістка Штрак-Ціммерман обралася до Європарламенту.
