Це явище, що стало невід’ємною частиною нашого повсякденного життя, свідчить про серйозні проблеми сучасного харчового виробництва та споживання. І, хоча коріння цієї проблеми можна простежити ще за часів Тюдорів, вона залишається актуальною й нині, нагадуючи про необхідність системних змін у способі, яким ми ставимося до харчових відходів.
Кожен рік мільйони тонн їжі викидаються у смітники по всьому світу. Цей масштабний відсік засобів стає причиною серйозних екологічних проблем, забруднення навколишнього середовища та витрати цінних ресурсів, таких як вода та земля. Проте, можливості для зменшення цього відходу є, і вони починаються зі зміни в уявленні про природу та значення харчових продуктів.
В епоху Тюдорів їжа була не просто джерелом прожитку, а божественним даром. Епоха, ознаменована переходом від католицизму до протестантизму за Генріха VIII, розглядала харчові відходи не лише як непрактичні, а й як морально неправильні, каже Елеонора Барнетт, науковий співробітник Школи історії, археології та релігії Університету Кардіффа. Ця точка зору глибоко перепліталася з релігійними уявленнями, в яких навіть найменша хлібна крихта вважалася дорогоцінною. Біблійні історії, наприклад, про те, як Ісус нагодував 5 000 людей, і урок збору залишків їжі підкреслювали важливість збереження продуктів харчування і моральні наслідки марнотратства.
За часів Тюдорів ставлення до залишків їжі було практичним і милосердним. Заможні люди і навіть люди зі скромним достатком вважали своїм обов’язком стежити за тим, щоб їжа не пропадала даремно. Залишки з грандіозних бенкетів віддавали бідним або слугам як частину зарплати. Ця практика була не тільки для того, щоб скоротити кількість відходів, а й для того, щоб перерозподілити їжу в суспільстві та забезпечити менш щасливих людей їжею. Це також було відображенням благочестя і морального вигляду людини, каже Барнетт.
Якщо перенестися в наші дні, то ситуація разюче схожа і водночас глибоко відрізняється. Мільйони жителів різних країн стикаються з проблемою відсутності продовольчої безпеки, тоді як значна частина населення живе в достатку. Проблема харчових відходів перетворилася на найважливіший екологічний і моральний виклик, що зайвий раз говорить про глибоку нерівність у доступі до їжі. Цей історичний погляд на проблему харчових відходів, починаючи з епохи Тюдорів і закінчуючи сучасністю, змушує замислитися над нашими цінностями і над тим, як ми ставимося до їжі, людей і планети. Хоча контекст, можливо, змінився, основоположні проблеми відходів, нерівності та моральної відповідальності залишаються такими ж актуальними, як і раніше.
