В Україні з 1 січня планують запустити програму страхування воєнних ризиків, яка має частково компенсувати втрати від зруйнованого або пошкодженого майна. Водночас експерти й представники влади визнають, що механізм матиме суттєві обмеження, а передбаченого фінансування може виявитися недостатньо, особливо для прифронтових регіонів.
Про це в інтерв’ю Фокусу розповів народний депутат та голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. За його словами, сам факт запуску програми на четвертий рік повномасштабної війни є важливим кроком, однак зробити це мали значно раніше — ще наприкінці 2022 або у 2023 році, коли бізнес активно вимагав створення системного механізму страхування воєнних ризиків.
Гетманцев зазначив, що попередні спроби були поодинокими та не мали комплексного характеру. Реальний рух у цьому напрямку, за його словами, розпочався вже за нинішнього складу Кабінету міністрів. Уряд запропонував відповідну програму, а парламент оперативно вніс зміни до законодавства, розширивши повноваження Експортно-кредитного агентства для її реалізації. Програма передбачає розподіл страхових ризиків залежно від регіону. У відносно безпечних областях частину ризиків братимуть на себе приватні страхові компанії. Водночас у прифронтових регіонах страхування здійснюватиме саме Експортно-кредитне агентство, оскільки комерційні страховики там практично не працюють через надзвичайно високий рівень небезпеки. Разом із тим Данило Гетманцев звернув увагу на проблемні моменти програми. Зокрема, наразі максимальний ліміт страхового покриття становить 10 мільйонів гривень на один страховий випадок, що може бути недостатнім для великого бізнесу або масштабних об’єктів. Також, за його словами, залишаються відкритими питання критеріїв участі у програмі.
Окремо депутат розкритикував обсяг фінансування. На реалізацію програми в бюджеті передбачено лише 1 мільярд гривень на рік, і, за його оцінкою, цього ресурсу точно не вистачить для покриття реальних потреб. За словами Гетманцева, це питання вже обговорювалося з міністром економіки, який запевнив, що після вичерпання закладених коштів держава шукатиме додаткові ресурси, зокрема в резервному фонді. Попит на програму, особливо з боку бізнесу в прифронтових регіонах, він назвав надзвичайно високим. Народний депутат також наголосив, що проблема виходить далеко за межі страхування і безпосередньо пов’язана з доступом до кредитування. Після початку повномасштабної війни, за його словами, регіональний дисбаланс у видачі кредитів став критичним. У Києві кредитів видається в рази більше, ніж у прифронтових містах, зокрема в Миколаєві чи Харкові.
Гетманцев пояснив, що банки не готові кредитувати бізнес у прифронтових регіонах через відсутність ліквідного майна. Об’єкти, які до війни коштували мільярди гривень, нині або повністю втратили свою вартість, або оцінюються мінімально. Таке майно банки не готові брати в заставу, адже у разі неповернення кредиту його неможливо реалізувати. У цьому контексті страхування воєнних ризиків, за словами депутата, може частково компенсувати ці ризики та пожвавити кредитування. Водночас нинішній ліміт у 10 мільйонів гривень не здатен повністю розв’язати проблему. За його словами, уряд змушений стартувати з пілотного формату, оскільки подібні механізми фактично не мають аналогів ані в Україні, ані у світі. Гетманцев підкреслив, що програму необхідно протестувати на практиці, оцінити інтерес бізнесу та громадян, а вже після цього вносити зміни до її дизайну. Він визнав, що попит на страхування воєнних ризиків є очевидним, однак нинішня модель потребуватиме доопрацювання.
Під час інтерв’ю Фокусу депутат також торкнувся інших тем, зокрема питання підвищення зарплат народним депутатам, а також наголосив на глибокій дисбалансованості чинної пенсійної системи, яка, за його словами, фактично штовхає мільйони українців за межу бідності.