Брюссель зіткнувся зі зростаючою проблемою щурів, і місцева влада розглядає можливість використання незвичного, але перевіреного часом методу — залучення тхорів. Ці хижаки здатні ефективно витісняти щурів із нір, діючи без використання отрут чи хімікатів.
Представник міської ради пояснив, що тхори за своєю природою полюють на гризунів і можуть швидко витягти їх на поверхню, де ті потрапляють у тенета або пастки. У французькому місті Тулуза така практика вже довела свою ефективність — групу з десяти щурів вдавалося вигнати всього за п’ятнадцять хвилин, що набагато швидше та екологічніше, ніж використання традиційних методів боротьби зі шкідниками.
Використання тхорів як мисливців має давнє історичне коріння. Ще римляни й середньовічні мешканці Європи використовували цих тварин для боротьби з шкідниками. У наші дні батько й син із французького Марселя успішно відновили цю практику, застосувавши до двадцяти тхорів для вилову щурів перед гуманною евтаназією. Проблема щурів у Брюсселі існує вже щонайменше з 2019 року. За даними служб боротьби зі шкідниками, на кожного мешканця міста припадало від одного до двох щурів. У 2022 році населення Брюсселя сягнуло 1,2 мільйона осіб, а отже, кількість гризунів могла становити до 2 мільйонів. Станом на сьогодні ці цифри значно зросли, і деякі оцінки вказують на можливу кількість до 5 мільйонів щурів у місті. Такий рівень зараження становить серйозну загрозу для охорони здоров’я.
Тхори мають низку практичних переваг. Вони легко проникають у вузькі простори та залишають специфічний запах, який лякає щурів і змушує їх уникати цих місць ще тривалий час після полювання. У районі Еттербек повідомляють, що навіть у разі невдалої спроби впіймати щура, сама присутність тхора часто забезпечує очищення території на кілька місяців. Відомо, що ще у 1221 році Чингісхан застосовував тхорів під час великого полювання для боротьби з дикими тваринами в певному регіоні. Цей приклад свідчить про давню ефективність таких методів. У Брюсселі вже створена спеціальна група для боротьби з шкідниками, яка провела понад 600 операцій, збільшила фінансування на 20% і впровадила нові технології, зокрема витончені пастки. Проте застосування навчених тхорів може стати більш гуманною та природною альтернативою, заснованою на екологічній рівновазі. Зростання популяції щурів частково пов’язане з потеплінням зим і популяризацією компостування залишків їжі. Місто намагалося зменшити кількість харчових відходів, яка раніше досягала 19 кг на людину щороку, однак гризуни почали використовувати компост як джерело їжі, що сприяло їхньому активному розмноженню.
Рішення щодо впровадження тхорів на рівні всього міста очікується найближчими місяцями. Якщо проєкт буде підтримано, Брюссель може стати одним із перших європейських міст, що використає стародавню, але актуальну практику для розв’язання сучасної екологічної проблеми.
