В Україні загострюється кадрова криза — бізнес дедалі частіше стикається з браком робочої сили, незважаючи на підвищення зарплат і спроби покращити умови праці. Найбільше нестача працівників відчувається у сфері послуг, де роботодавці шукають медичних працівників, вчителів, продавців, офіціантів і технічний персонал. За словами економіста і фахівця з міграційної політики Андрія Гайдуцького, країна втрачає людей швидше, ніж встигає їх заміщувати.
Як зазначає експерт, війна суттєво вплинула на міграційні настрої населення. Якщо до 2021 року виїхати за кордон планували близько 35% українців, то вже у вересні 2022 року таких було лише 9%. Проте на тлі затяжного конфлікту кількість охочих знову зростає. Лише за перший рік повномасштабного вторгнення громадяни вивезли з країни близько 35 мільярдів доларів. При цьому в країнах ЄС українські трудові мігранти вже приносять бюджету більше, ніж отримують соціальної допомоги.
Паралельно в Україні фіксується поступове зростання заробітних плат. У 2020–2024 роках середнє зростання оплати праці перевищувало інфляцію на 7,5%, тоді як у Польщі надбавки становили лише 2,6%, а в Німеччині майже не змінилися. Попри це, конкурентної боротьби за працівника не вдається виграти — країна не має чіткої імміграційної політики, яка дозволила б залучати робочу силу з-за кордону. За підрахунками Гайдуцького, якщо війна продовжиться, Україні доведеться щороку залучати близько 500 тисяч іноземних працівників, щоб закривати потреби армії, державного сектору, внутрішнього ринку та приватного бізнесу. У приклад він наводить модель США, де близько половини складу армії — це мігранти або представники діаспор. Особливо гостро брак кадрів відчувається у сфері послуг, яка формує понад 70% внутрішнього валового продукту. Тут попит на персонал надзвичайно високий, однак пропозиція зменшується. Частково ситуацію рятує автоматизація: наприклад, мережа супермаркетів АТБ змогла скоротити чисельність персоналу на 30% завдяки запровадженню кас самообслуговування. Проте в низці професій, зокрема в медицині, охороні, освіті, технології поки не здатні повноцінно замінити людей. Разом з тим, фахівці вказують і на позитивні наслідки міграції. Зменшується навантаження на бюджет у сфері соціальних витрат, частина українців повертається додому з новими знаннями, досвідом і фінансовими ресурсами, які можуть стати основою для інвестицій у бізнес чи нерухомість.
Ситуація на ринку праці залишається напруженою. Роботодавці активно шукають водіїв, електриків, швачок, слюсарів, працівників логістики. Попри зростання кількості вакансій, у багатьох галузях пропозиція все ще значно поступається попиту. За останні місяці кількість резюме в роздрібній торгівлі та телекомунікаціях зросла на 82%, однак цього недостатньо для вирішення структурного дефіциту кадрів. У поєднанні з інфляційними ризиками та нестабільністю, демографічний тиск стає однією з ключових загроз для відновлення економіки України в середньостроковій перспективі.