Країни НАТО погодилися на розширення присутності Альянсу в Арктиці не стільки через безпекові ризики з боку Росії, скільки з політичних міркувань — щоб зберегти підтримку США та стримати амбіції президента Дональда Трампа щодо Гренландії. Про це повідомляє Politico з посиланням на дипломатів НАТО, представників Альянсу та військових аналітиків.
Йдеться про нову місію Arctic Sentry («Арктичний вартовий»), яку НАТО офіційно подає як критично важливу для безпеки регіону. Водночас, за даними видання, реальним поштовхом до активізації стала інтенсивна позиція Вашингтона після заяв Трампа про можливу анексію Гренландії.
За інформацією джерел, союзники пішли на поступки, аби продемонструвати серйозне ставлення до арктичної безпеки та не допустити загострення відносин із Білим домом. Побоювання полягали в тому, що категорична відмова підтримати ініціативи Трампа могла б спричинити кризу всередині Альянсу.
Минулого місяця президент США зрештою відмовився від ідеї придбання Гренландії після обіцянок генерального секретаря НАТО Марка Рютте та союзників приділити більше уваги Арктиці. Однак експерти сумніваються у військовій необхідності такого кроку.
Аналітики зазначають, що загроза в регіоні не змінилася з часів холодної війни, а можливості НАТО значно перевищують потенціал Росії. Зокрема, США можуть перекинути тисячі військових із Аляски до Гренландії протягом 12–24 годин. Крім того, Москва після повномасштабного вторгнення в Україну втратила дві з трьох бригад, дислокованих на Крайній Півночі, а на їх відновлення знадобиться щонайменше п’ять років.
Професор Арктичного університету Норвегії Марк Лантейн також вважає, що співпраця Китаю і Росії в Арктиці наразі має радше символічний характер.
Нова місія Arctic Sentry передбачає, що чинні навчання, зокрема датські Arctic Endurance у Гренландії, перейдуть під координацію Об’єднаного командування НАТО у Вірджинії. Нині на базі Пітуффік на півночі Гренландії перебуває близько 150 американських військових. Данія та влада Гренландії заявили про готовність розміщувати додаткові сили США в межах чинних домовленостей.
Попри сумніви щодо доцільності збільшення військової присутності, частина союзників розглядає це як прийнятну ціну за збереження єдності Альянсу та запобігання внутрішньому розколу.