Генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступив із ініціативою зобов’язати країни Альянсу щороку виділяти на підтримку України 0,25% від свого валового внутрішнього продукту (ВВП). Пропозиція спрямована на те, щоб зробити військову та фінансову допомогу Києву стабільною та передбачуваною на тлі внутрішніх розбіжностей усередині блоку.

У разі схвалення цієї ідеї загальний обсяг щорічних надходжень до України може фактично потроїтися і сягнути 143 мільярдів доларів. Марк Рютте озвучив цю пропозицію під час закритого засідання послів НАТО в межах підготовки до липневого саміту Альянсу, що має відбутися в Туреччині. Такий крок став відповіддю на нерівномірний розподіл навантаження між союзниками: наразі країни Балтії, Північної Європи, Польща та Нідерланди витрачають на допомогу значно більшу частку свого ВВП, ніж держави Західної та Південної Європи.

«Ми йдемо на саміт в Анкарі, який, звичайно ж, буде значною мірою присвячений Україні – підтриманню її максимально сильної позиції», – наголосив Марк Рютте.

Необхідність запровадження обов’язкових внесків загострилася після того, як Дональд Трамп призупинив майже всю нову військову допомогу від США, через що основний фінансовий тягар ліг на європейських партнерів. Проте ініціатива вже зустріла спротив з боку Франції та Великої Британії, оскільки будь-яке подібне рішення потребує консенсусу всіх членів блоку. Крім того, деякі країни ЄС наполягають, щоб у майбутні розрахунки враховувалися їхні внески до вже схваленого кредиту для України на 90 мільярдів євро.

Очікується, що міністри закордонних справ НАТО обговорять це питання наступного тижня під час зустрічі у шведському місті Гельсінгборг. Паралельно з європейськими дискусіями, у Палаті представників США петиція про винесення на голосування законопроєкту щодо нової допомоги Україні набрала необхідні 218 підписів, що дозволяє винести документ на розгляд усього складу палати.