Середа, 24 Червня, 2026

Серйозна криза у взаєминах України та Польщі через конфлікт щодо УПА

У ЦЕНТРІ УВАГИ

Взаємини між Києвом та Варшавою зазнали значних ускладнень, опинившись на найнижчій точці за кілька останніх десятиліть. Причиною цього стала гостра суперечка, пов'язана з історичними питаннями, яка вже призвела до протестних акцій з боку українських чиновників. Відомо, що Президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення скасувати свій візит на міжнародну конференцію з відновлення України, заплановану на 25 червня у Гданську.

Конфлікт загострився після того, як 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький відкликав орден Білого Орла, який був вручений українському лідеру у 2023 році. Основною причиною цього рішення став указ Зеленського, виданий у травні, що присвоїв почесне звання одному з елітних українських військових підрозділів на честь Героїв УПА. У відповідь президент Зеленський повернув нагороду поштою, що викликало підтримку з боку колишніх президентів і урядовців України.

Корені сучасного напруження між державами сягають епохи розпаду Австро-Угорської та Російської імперій, а також поразки Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) у війні з Польщею у 1918-1919 роках. Протягом міжвоєнного періоду Варшава проводила жорсткі політики «полонізації» щодо Волині та Галичини, що призвело до сприйняття українцями поляків як окупантів. Це в свою чергу стало підґрунтям для формування радикальної Організації українських націоналістів (ОУН) на чолі з Євгеном Коновальцем, який був убитий агентом радянського НКВС у 1938 році.

Новий етап у відносинах між українцями та поляками розпочався у вересні 1939 року, коли нацистська Німеччина та СРСР підписали пакт Молотова – Ріббентропа, що призвело до поділу Польщі. Один із лідерів ОУН Степан Бандера, звільнений з польської в'язниці, сподівався скористатися німецьким наступом на Радянський Союз, щоб відновити українську незалежність. Однак, незважаючи на проголошення Української держави у Львові, окупанти швидко зупинили цей процес, а Бандера потрапив до концтабору. Німецький історик Мартін Шульце Вессель підкреслює, що нацистська Німеччина не мала жодного інтересу до української незалежності.

Актуально